bite

1. n

1) укус; слід від укусу

2) клювання (риби)

3) кусок, шматок (їжі)

without bite or sup — не ївши, не пивши

4) легка закуска

to have a bite — перекусити

5) гострий біль

6) травлення (при гравіруванні)

7) тех. затиск; зчеплення

2. v (past bit; p.p. bit, bitten)

1) кусати(ся); жалити

2) клювати; брати принаду (про рибу)

3) перен. потрапляти на гачок, піддаватися обману

4) завдавати болю

5) пекти (про перець, гірчицю тощо)

6) щипати, кусати (про мороз)

7) роз'їдати (про кислоти); травити

8) говорити уїдливо, шпигати (словами)

9) розм. ухопитися (за пропозицію)

10) колоти, рубати (шаблею)

11) тех. зачіпляти; брати метал

* * *

I n

1) укус; рана або слід від укусу

2) клювання (риби)

3) шматок (їжі); легка закуска

4) гострий біль

5) гострота (відчуття)

6) отруєння (при гравіруванні)

7) заст. шулер; шахрай

8) мeд. прикус

9) тex. затиснення, затис, зчеплення

10) aмep. сума грошей (у рахунок якого-небудь платежу)

II v

(bit; bitten, bit)

1) кусати, жалити; кусатися; (at) надкушувати, куштувати, пробувати

2) клювати, брати принаду

pass — попадатися на вудку, піддаватися обману

3) завдавати болю; пекти (про перець, гірчицю); щипати (про мороз)

4) роз'їдати (про кислоти)

5) говорити уїдливо, шпигати (словами)

6) cл. ухопитися (за пропозицію)

7) рідко колоти, рубати (шаблею)

8) pass (with) заражений, захоплений (чим-небудь)

9) тex. брати метал (про напилок); зачіпляти (нaпp., про колеса)

10) мop. забирати (про якір)

11) aмep.; cл. дратувати